Україна виборола право приймати у 2013 році Всесвітній бджільницький Конгрес, а наш мед та медові напої вже вдруге офіційно визнано кращими в світі.

На 41-у Міжнародному Конгресі Всесвітньої Федерації Бджільницьких Асоціацій «Апімондія», що проходив 15-20 вересня у м. Монпельє (Франція), Україна виборола право через 4 роки приймати цей найбільший світовий бджільницький форум у Києві. За кандидатуру української столиці членами Генеральної Асамблеї Апімондії, що представляють бджільницькі об’єднання понад 80 країн світу, було віддано 93 голоси зі 165 можливих. Суперниками Києва були Стамбул (Туреччина), Софія (Болгарія), Будапешт (Угорщина), Гранада (Іспанія) та Верона (Італія).

43-й Конгрес Апімондії, який Київ прийматиме через рік після ЄВРО 2012, обіцяє стати найбільшим міжнародним галузевим конгресом в історії України. Очікується, що на цю подію до української столиці з’їдуться близько 12 тисяч гостей з усіх куточків світу.

«Відкрийте європейський Медовий Край» – під таким гаслом понад півроку проходила міжнародна кампанія з просування кандидатури України, що увінчалася перемогою в Монпельє. В її рамках було знято документальний фільм та кілька рекламних кліпів, здійснено промо-тур країнами Європи, проведено зустрічі представників дипломатичних місій України в різних країнах світу з головами бджільницьких асоціацій цих країн, тощо. Iдея кампанії базувалася на парадоксі: володіючи найбільшою в Європі (400 тисяч бджолярів, 3,5 млн. бджолосімей, 75,000 тон меду щороку) і п’ятою за розмірами в світі бджільницькою галуззю, та будучи батьківщиною сучасного бджільництва (винахідником рамкового вулика є українець Петро Прокопович), Україна досі залишається terra incognita для більшої частини світової бджільницької спільноти.

Українську делегацію на чолі з Головою Правління ВГО «Братство бджолярів України» Тетяною Васильківською та Президентом Спілки пасічників України Леонідом Боднарчуком у Монпельє підтримував радник-посланник посольства України у Французькій Республіці Віктор Войтович. Саме він на фінальній презентації, що відбулася увечері 19 вересня – безпосередньо перед вирішальним голосуванням – передав делегатам Конгресу офіційне відео-звернення Президента України.

Право проведення Конгресу 2013 стало не єдиним трофеєм українців у Монпельє. Наші бджолярі зуміли повторити тріумф 2007 року, коли на Конгресі в австралійському Мельбурні Україна сенсаційно завоювала 8 нагород, та вдруге отримати золоті медалі в
найпрестижніших номінаціях Конгресу. Український гречаний мед завоював офіційний титул Кращого Меду Світу, а сухе медове вино, приготоване за традиційною українською рецептурою підтвердило отримане два роки тому звання Кращого Медового Напою Світу.

Однак цього разу міжнародне журі присудило найвищу нагороду ще й нашому медовому вину на вишневому соку. Виставковий стенд України удруге поспіль отримав золоту медаль ApiEXPO, а веб сайт заявки України на проведення Апімондії 2013 був удостоєний срібла в номінації «Бджільницькі Інтернет проекти».

Таким чином, Україна знову продемонструвала усій міжнародній спільноті, що її бджільницька галузь на сьогодні є одною з найпотужніших та найбільш перспективних у світі.

Україна є однією з найпотужніших бджільницьких країн світу з тисячолітніми традиціями цього промислу. Багатоманітність і своєрідність бджільництва, унікальна суміш технологій, що дуже різняться в різних регіонах країни, так само як і розмаїта природа, створюють передумови росту зацікавленості до українського бджільництва та до України в цілому. Виробничий фонд галузі налічує близько 400 тисяч бджолярів та понад 3,5 млн. бджолосімей, а валове річне виробництво меду перевищує 75 тисяч тон, що ставить Україну на перше місце в Європі та на п’яте в світі за цим показником – після Китаю, Індії, Аргентини та США. 43-й Конгрес Апімондії, що відбудеться в Києві у вересні 2013 стане найбільшим міжнародним заходом не лише в історії українського бджільництва, але й найбільшим галузевим Конгресом, який взагалі коли-небудь приймала українська столиця.

Апімондія – це Всесвітня Федерація Бджільницьких Асоціацій, що об’єднує усіх кращих фахівців, науковців, підприємців та громадських діячів цієї галузі. Штаб-квартира Федерації знаходиться у Римі. Очолює організацію Президент Апімондії – Жиль Ратія (Gilles Ratia), новообраний на цьогорічному Конгресі у Монпельє на місце Азгера Зюгаарда Юргенсена, що подав у відставку. Станом на сьогодні членами Апімондії є об’єднання пасічників з 80 країн світу. Раз на два роки, починаючи з 1897, Апімондія проводить у різних країнах свої Міжнародні Конгреси, що є найбільшими подіями у світовому бджільництві. Зокрема, 41 Конгрес у Монпельє, що проходив 15-20 версня ц.р., зібрав понад 10 000 учасників з 80 країн світу, виставка ApiExpo 2009 налічувала більш ніж 200 стендів, а наукова конференція – близько 600 доповідей.

Під час 41 Міжнародного Бджільницького Конгресу Апімондії у вересні 2007 року в австралійському Мельбурні українська делегація отримала 8 нагород: 4 золоті медалі та 4 бронзові. Зокрема, отримано перемогу у найпрестижнішій номінації – «Комерційний мед», завдяки чому український мед з білої акації відтоді носить офіційний титул Кращого меду світу. Найвищі нагороди також завойовано у номінаціях «Кращий медовий напій» – за відроджену рецептуру традиційної української Медовиці, «Кращий виставковий стенд» та «Краща бджільницька колекція», а керівника української делегації, Голову Правління Братства Бджолярів України Тетяну Васильківську було обрано «Медовою Королевою Апімондії 2007». Загалом за кількістю нагород Україна посіла друге місце, поступившись тільки господарям Конгресу – австралійцям.

На заключному засіданні Генеральної Асамблеї Апімондії-2007, що завершало австралійський Конгрес, Тетяна Васильківська офіційно оголосила про намір України змагатися за право проведення Конгресу Апімондії 2013 року в Україні.

Наступного року на 77-у Національному Медовому Шоу (National Honey Show) в Лондоні Україна здобула 15 нагород, в тому числі — два кубки.

В подальшому планується додати ще координатора залучення коштів та координатора роботи волонтерів.
Я можу відповідально говорити лише про свою сферу.

Тому дозволю собі перефразувати Ваше запитання на "Що входить до обов'язків координатора з комунікацій?".

У період просування заявки України мої основні обов'язки були наступні:
- Розробка загальної концепції та стратегії просування
- Координація розробки базових елементів ідентифікації (логотип, кольори, фірмові образи і т.д.)
- Розробка плану заходів з просування
- Координація контактів з представниками цільової аудиторії (листування, зустрічі з делегатами Апімондії)
- Відбір підрядників та безпосереднє управління розробкою та виготовленням усіх засобів просування (від візиток та значків до виставкового стенду та вебсайту - всього близько 30 позицій )
- Переговори з представниками медіа (як з газетами й телеканалами, так і з організаторами, що продавали рекламу на Конгресі у Монпельє)
- Організація висвітлення перемоги України у конкурсі на проведення КОнгресу Апімондії у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ

Гадаю, що у період підготовки до Конгресу 2013 суть моїх функцій залишиться приблизно такою ж, але роботи точно суттєво побільшає!