За період свого життя бджоляні матки відкладають величезну кількість яєць і тому порівняно швидко спрацьовуються.

Встановлено, що вже після двох років життя матки помітно зменшують червління, через що рекомендується тримати на пасіках маток не більше двох років і заміняти їх молодими матками, виведеними від найкращих за своєю продуктивністю бджолосімей.

Практика сучасних великих пасічних господарств показує, що заміняти маток найкраще в кінці головного взятку. Заміна маток в цей період має ряд переваг, а саме: перерва в червлінні припадає на час, коли взяток вже закінчується і бджоли, вільні від розплоду, стільники заповнюють медом, зібраним в останні дні взятку. Матки, виведені в кінці літа, відкладають яйця до глибокої осені (часто до жовтня) і цим самим збагачують сім'ї молодими бджолами на зимівлю. Гинуть такі матки взимку дуже рідко і часто, починаючи з січня, відновлюють відкладання яєць.

Приступати до виведення маток для заміни старих необхідно ще в період головного взятку і з таким розрахунком, щоб молоді матки запліднилися до закінчення медозбору. Для одержання плідних маток на пасіці організовують тимчасові невеличкі сімейки-нуклеуси. Після того як молоді матки заплідняться, старих маток забирають і сім'ям підсаджують молодих.

При заміні старих маток сім'ям можна давати і печатні маточники.

Після того як у сім'ї-виховательці будуть зрілі маточники, у сім'ях пасіки відбирають усі старі, що підлягають заміні, матки, а наступного дня, ранком, у кожну сім'ю прищеплюють по одному маточнику, який слід давати в середню рамку з розплодом проти льотка. Зрілий маточник легко пізнати: перед виходом матки кінчик його стає прозорим, бо бджоли починають з нього зчищати віск. Крім того, у зрілому маточнику матка часто ворушиться, що легко встановити, приклавши маточник до вуха.

На 2-й або 3-й день після роздачі маточників кожну сім'ю оглядають і виявляють, чи прийняли бджоли матку. На 8-й або 9-й день після роздачі маточників проводиться повторний огляд бджолосімей для контролю запліднення молодих маток.