Лікувальне застосування бджолиної отрути ґрунтується на її протизапальній, протибольовій дії. Бджолина отрута є найсильнішою з відомих нам антибіотичних речовин. До третьої категорії антибіотичних речовин належать сполуки, що містять азот і сірку. Сюди належать насамперед бджолина й зміїна отрути. Таким самим складом володіє також гліоток-син — антибактеріальна речовина, утворена цвілевим гриб¬ком Сгііосіасішт. Одна стотисячна частка міліграма гліоток-сину в кубику живильного бульйону затримує ріст деяких грампозитивних бактерій.
Бджолина й зміїна отрути належать до найсильніших із відомих нам антибіотичних речовин. Навіть розведена у про¬порції 1:50 000 вона стерильна і не містить мікроорганізмів. Антибактеріальна дія бджолиної отрути поширюється на най¬різноманітніші мікроорганізми: стрептококи, стафілококи, кишкову паличку, збудника дифтерії, туберкульозну палич¬ку й ін.
Бджолина отрута дуже стійка, тому зовнішні впливи прак¬тично не руйнують її біологічно активних компонентів. Вла¬стивості бджолиної отрути змінюються лише в результаті три¬валого нагрівання її із соляною кислотою або їдким лугом. Активність бджолиної отрути знижується під впливом мар¬ганцевокислого калію й інших окислювачів. Бджолина отру¬та дуже теплотривка: нагрівання в сухому виді до 100 °С навіть протягом 10 днів не робить помітного впливу на її властивості, її антимікробні властивості протягом 10 хвилин зберігають¬ся навіть при нагріванні понад 100 °С.
Вона має також велику холодостійкість: заморожування не знижує її отрутної дії. Суха бджолина отрута при ретель¬ному захисті від вологи може зберігати токсичну активність протягом декількох років.
Апітоксин впливає благотворно на загальний стан організ¬му людини: підвищує загальний тонус і працездатність, по- ліпшує сон і апетит, розширює артерії й капіляри, збільшує приплив крові до хворого органа й зменшує біль. Відзначаєть¬ся позитивний ефект впливу бджолиної отрути на кровонос¬ну систему: підвищується кількість гемоглобіну, збільшуєть-. ся як місцевий, так і загальний лейкоцитоз; РОЕ знижується, зменшуються.в'язкість і швидкість зсідання крові. Бджоли¬на отрута стимулює серцевий м'яз, знижує підвищений арте¬ріальний тиск, впливає на обмін речовин, зокрема, зменшує кількість холестерину в крові, що лежить в основі механізмів походження атеросклерозу.
У сучасній медицині непогано розроблена методика апіте¬рапії й установлені основні показання для застосування бджо¬линої отрути як лікувального засобу при таких захворюваннях:
• ревматичні захворювання (ревматичні поліартрити, рев¬матичні захворювання м'язів, ревмокардит);
• неспецифічні інфекційні поліартрити;
• деформуючий спондилоартроз;
• захворювання периферичної нервової системи (попере¬ково-крижовий радиіСуліт, запалення сідничного нерва, а та¬кож стегнового, лицьового й іншого нервів, міжреберні не¬вралгії, поліневрити й т. п.);
• трофічні виразки й рани, які повільно гранулюють;
• судинні хірургічні захворювання (тромбофлебіти без гнійного процесу, ендатеріоз, атеросклеротичне ураження судин кінцівок);
• запальні інфільтрати (без нагноєнь);
• бронхіальна астма;
• мігрень;
• гіпертонічна хвороба першої й другої стадій;
• ірити й іридоцикліти.
Крім того, до них деякі автори включають захворювання щитовидної залози (тиреотоксикози) першої й другої стадій, сзимптомокомгілекс Меньєра й інші захворювання.
Обов'язково слід пам'ятати, що застосування бджолиної отрути має й такі протипоказання:
• ідіосинкразія до бджолиної отрути;
• інфекційні захворювання; ♦ туберкульоз;
• психічні захворювання;
• хвороби печінки й підшлункової залози в стадії загост¬рення;
• захворювання нирок, особливо пов'язані із гемотуріею;
• захворювання кори надниркових залоз і, зокрема, Адді-сонова хвороба;
• сепсис і гострогнійні захворювання;
• декомпенсація серцево-судинної системи;
• органічні захворювання центральної нервової системи;
• загальне виснаження організму;
• хвороби крові й кровотворної системи зі схильністю до кровотеч.
Треба також знати, що під час лікування бджолиною от¬рутою забороняється вживати спиртні напої, а при лікуванні хворих з облітеруючим ендартеріїтом (перемежована куль¬гавість) категорично забороняється також паління. Необхід¬но уникати приймання бджолиної отрути після рясної їжі, водних процедур і тривалих прогулянок. Під час апітерапії краще дотримуватися рослинно-молочної дієти, багатої віта¬мінами. Після введення бджолиної отрути треба полежати 20-30 хвилин.
Для більшої ефективності лікування отрутою добре одно¬часно вживати від 25 до 100 г меду на день. Перш ніж провести курс лікування бджолиною отрутою, рекомендується пройти попереднє обстеження для виявлен¬ня протипоказань і чутливоеті організму. У процесі лікуван¬ня також необхідно проводити періодичні обстеження з обо- -в'язковими аналізами крові й сечі.
При лікуванні ужаленням беруть не менше двох біологіч¬них проб для визначення чутливості організму до бджолиної отрути. Спочатку в поперековій області проводять одне ужа-лення й через 5-10 секунд витягають жало. Наступного дня ' після аналізів сечі на вміст білка й цукру роблять другу біо¬логічну пробу, але жало бджоли витягають уже через одну хвилину. І знову наступного дня аналізують сечу на білок і цукор. Якщо склад сечі не змінився, можна застосовувати лікування бджолиною отрутою.
Це метод клінічної медицини. Однак існує також інший, народний, випробуваний нашими предками. Бджолу для ужа-лення саджають між великим і вказівним пальцями правої (!) руки (мал. 1). Жало витягають приблизно через півхвилини. Якщо за годину (від однієї до шес¬ти годин) виникли симптоми отру¬єння, терміново прийняти засоби для погашення їх, як описувалося вище. Бджолоужалення надалі за¬стосовувати не можна.
Якщо укус викликав тільки лег¬ку пухлину й почервоніння, само¬почуття не погіршилося, лікування або профілактику захворювань бджолоужаленнями можна продов¬жувати.
Для ужалення бджолу беруть за спинку пінцетом або пальцями й наближають черевце до наміченого місця, попередньо вимитого теплою модою з милом. Жало з ранки видаляють через 5-10 хвилин —досить, щоб увібралася вся отрута. Ранку змазують борним вазеліном.
Часто, виникає питання: чи не загрожує таке лікування інфекційними ускладненнями, чи не викликає воно, наприк¬лад, утворення нариву, флегмони? Як показує практика, ні¬яких ускладнень подібного роду бджолоужалення не виклика¬ють, хоча при недотриманні найпростіших правил лікування (подальша обробка борним вазеліном) не можна виключити неприємних наслідків. Здорові бджоли не бувають перенос¬никами інфекцій, що передаються при ужаленні, а отже, пацієнт не ризикує стати жертвою заразної хвороби.
Нагадуємо: перед процедурою не можна користуватися запашними сортами мила й парфумерією! Найчастіше бджіл прикладають назовнішні поверхні пле¬чей і стегон, щодня 'змінюючи місця так, щоб повторне ужа-лення в те саме місце припадало через 4-5 днів. За цей час пухлина й хворобливість від першого прийому отрути минуть. Вибір місця для ужалень залежить також від характеру за¬хворювань. Наприклад, при ендартеріозі й атеросклерозі су¬дин кінцівок ужалення проводять над щитовидною залозою, на поперековій області, по ходу сідничних нервів і судинних пучків рук і ніг: за процедуру 8-12, за цикл лікування 200-250 ужалень. При анкілозуючому спондилоартриті місця для ужалень визначені над щитовидною залозою, на поперековій області й хребті. На початку по 2-4-6, потім по 25 ужалень за процедуру. При деформуючому спондилоартриті вони здійс¬нюються в області щитовидної залози, попереку, по ходу хреб¬та й уражених суглобів рук і ніг.
Кількість ужалень за процедуру — 25. Хворим на деформуючий поліартрит бджіл прикладають в область щитовидної залози, поперекову й на всіх уражених суглобах рук і ніг. Кількість бджолоужалень за процедуру — до 20.
Хворим на тромбофлебіт поверхневих (підшкірних) вен, але без гнійного процесу, бджіл поміщають по ходу трамбова¬них вен, так само, як і медичні п'явки.
Загальна кількість бджіл за процедуру 8-12, а кількість процедур залежить від перебігу захворювання.
При захворюванні щитовидної залози (тиреотоксикоз) ужалення роблять безпосередньо над щитовидною залозою праворуч і ліворуч по 4 бджоли, а на поперекову область по¬міщають 2 бджоли; усього 90-100 бджіл.
При трофічних виразках і довго незагойних ранах бджіл прикладають за 5 см від краю виразки або рани, а також по ходу головної чутливої гілки нерва цієї області. Кількість ужалень не більше 12 за процедуру й 180-200 за курс лікування. При ревмокардиті, хореї й бронхіальній астмі бджіл при¬кладають в область грудної клітки спереду й ззаду, праворуч і ліворуч і на поперекову область — усього 6 ужалень за про¬цедуру.
При захворюваннях периферичної нервової системи ужа-лення проводять по ходу уражених нервів; при попереково-крижовому радикуліті й у попереково-крижовій області по 8-12 за процедуру.
При гіпертонічній хворобі бджіл поміщають за вушними раковинами й на поперекову область — усього 6 за процедуру.
При іритах й іридоциклітах ужалення проводять у скро¬невих областях по 2-4 за процедуру. При лікуванні неврита слухового нерва — прогресуючого захворювання, що веде до глухоти, — бджолоужалення роб¬лять навколо вушної раковини й в області п'ястей рук. За один сеанс прикладають 2-4-6 бджіл.
При енурезі (нічному нетриманні сечі в дітей) областю ужалення є живіт: 2,5 см нижче пупка й на 2,5 см від серед¬ньої лінії живота.
Під час проведення курсу бджолоужалень може початися бурхлива реакція з боку всього організму. Для запобігання цьому деякі фахівці радять уводити в передбачуване місце ужалення 5 мг 0,5% -вого новокаїну або 1 мг димедролу.
При користуванні готовими препаратами лікування почи¬нають також із введення малих доз. Іноді уколи роблять без¬посередньо в область хворих суглобів або в біологічно активні точки. Зручний і простий метод введення бджолиної отрути шля¬хом утирання мазей. Але щоб забезпечити повне проникнен¬ня отрути в організм, до складу мазей включають саліцилову кислоту й силікат. Перша розчиняє роговий шар шкіри, а. другий порушує її цілісність, що й сприяє повнішому усмок¬туванню бджолиної отрути. Перед утиранням мазі хворе місце обмивають теплою водою з милом і роблять гарячий компрес. Беруть 2-3 г мазі й утирають її чистою рукою протягом 2-3 хвилин. Утирання роблять уранці й увечері або тільки вве¬чері. Курс утирання триває два-три тижні.
Для введення бджолиної отрути можна користуватися та¬кож інгаляцією. Це простий і часто досить ефективний спосіб. Він полягає в тому, що разом із парами гарячої води вдиха¬ються також пари бджолиної отрути. Цей метод введення от¬рути в.організм показаний, наприклад, при бронхіальній астмі.
Безболісне введення бджолиної отрути шляхом електро¬форезу. Крім того, цей метод забезпечує повільне надходжен¬ня отрути в організм, що продовжує його дію як лікувального препарату.
Дедалі ширшого застосування набуває введення в організм отрути, що міститься в готових таблетках. У роті ці таблетки розсмоктуються, а отрута, не піддаючись руйнуванню, добре усмоктується організмом.
Звичайний курс лікування включає 28 таблеток.
Механізм дії бджолиної отрути при ревматизмі недостат¬ньо вивчений. Однак можна припускати, що в цьому випадку корисним виявляється вплив цієї отрути на центральну не¬рвову систему. При ревматизмі діяльність нервової системи порушується, про що свідчать зміни алергійної реактивності організму ревматиків. При лікуванні ревматизму бджолиною отрутою методом прямого введення його ужаленнями в більшості випадків спостерігається повне видужання. Сотні хворих своїм видужанням від ревматизму зобов'язані бджо¬линій отруті.
Приклади ефективного лікування хворих ревматизмом бджолиною отрутою в той час, коли відомі протиревматичні впсоби не дали результатів, показують, що бджолина отрута слугує ефективним лікувальним засобом при цьому захворю¬ванні.
На жаль, є багато людей, хворих на ревматизм, яких і бджолина отрута не здатна позбавити цієї важкої недуги. По¬в'язане це, насамперед, з тим, що недостатньо вивчено саму природу ревматизму. Тому при лікуванні цього захворюван¬ня найбільший ефект дає комплексне використання фіто-, апі-і апітоксинотерапії. Тільки в цьому випадку вдається досяг¬ти бажаного результату. Ну й варто пам'ятати азбучну істину про те, що профілактика ревматизму, та й інших захворювань, значно ефективніша, ніж власне лікування.
Успішно застосовують бджолину отруту при запальних захворюваннях сідничного, стегнового, трійчастого й іншого нервів.
При використанні апітоксинотерапії настає лікування у хворих із запальними захворюваннями (радикуліти, неврити й поліневрити, плексити, нейроміозити), а також із незапаль-ними захворюваннями периферичної нервової системи (нев¬ралгії сідничного, потиличних і міжреберних нервів). Є та¬кож відомості про гарний ефект від застосування бджолиних ужалень при туберкульозі шкіри (червоного вовчака), екземі, нейродермітах, псоріазі.
Застосовується бджолина отрута при лікуванні захворю¬вань глазпринтів (запалення райдужної оболонки) та іридо¬циклітів.
Холестерин, який відкладається на внутрішній оболонці артерії — одна з головних причин атеросклерозу. При засто¬суванні бджолиної отрути зменшується вміст холестерину в крові.
Бджолина отрута знижує артеріальний тиск. Внутрішньо¬венне введення отрути однієї бджоли викликає певне знижен¬ня артеріального тиску, а від декількох десятків бджіл — його різке падіння. Зниження артеріального тиску, викликане дією бджолиної отрути, обумовлене розширенням периферич¬них кровоносних судин внаслідок наявності в бджолиній от¬руті речовини гістаміну, що має судинорозширювальну дію. Досліди фармакологів показали, що гістамін у розведенні 1 : 250 000 000 і навіть 1:5 000 000 000 має судинорозширю¬вальний ефект.
Багато з людей, які не один рік страждали гіпертонічною хворобою, завівши пасіку й почавши працювати на ній, що,' безумовно, пов'язане з кількаразовими бджолоужаленнями, відчули зміну здоров'я на краще. їхній загальний стан покра¬щився, артеріальний тиск значно знизився, зникли головні болі, дратівливість, підвищилася працездатність. Імовірно, при цьому починав діяти комплексний вплив на організм ба¬гатьох факторів — бджолині ужалення, уся заспокійлива об¬становка роботи на пасіці, її цілюще повітря, природна інга¬ляція парами відкритого вулика й т. п. мали при цьому позитивний вплив.
Організм дітей дуже чутливий до бджолиної отрути й у переважній більшості відповідає на введення її дуже бурхли¬вою місцевою й загальною реакцією. Діти й підлітки, що страждають на ексудативний діатез, туберкульоз легенів і кісток, захворювання серця (пороки серця неревматичного походження) і нирок ^нефроз, нефрозонефрит та ін.), діабет, а також порушення психіки, у жодному разі не повинні підда¬ватися лікуванню бджолиними ужаленнями (!).
У випадках отруєння бджолиною отрутою треба кожні 3-4 години приймати по склянці медово-вітамінно-алкогольної суміші (50-100 г меду, 200 г горілки, 1 г аскорбінової кисло¬ти й 1 л кип'яченої води). Мед при будь-яких отруєннях ха¬рактеризується сприятливою стимулюючою дією на серце, пе¬чінку й інші органи. Алкоголь має специфічні антитоксичні властивості проти бджолиної отрути. Саме тому при апіток¬синотерапії хворим забороняється вживати спиртні напої.
При отруєнні бджолиною отрутою вміст аскорбінової кис¬лоти в надниркових залозах різко Падає. У зв'язку з тим, що аскорбінова кислота активізує дію гістамінази, її признача¬ють у великих дозах при алергійних реакціях. Крім того, вона підвищує опірність організму, знешкоджує бактеріальні от¬рути, бере участь в утворенні антитоксинів, підсилює фермен¬тативні процеси й дію таких речовин, як адреналін і холін. У важких випадках отруєння, коли виникають загрозливі явища з боку серцево-судинної й нервової систем, потерпіло¬го необхідно терміново госпіталізувати.
З появою симптомів алергії в результаті неправильної апі-токсинотерапії рекомендується застосовувати адреналін, хло¬ристий кальцій, бромистий натрій, але під спостереженням лікаря. Відповідно до класичної медицини, бджолину отруту мож¬на застосовувати в такий спосіб: у перший день хворий піддається ужаленню однієї бджоли, на другий день — двох, на третій — трьох і так до десяти днів. Після першого курсу лікування, тобто одержання отрути 55 бджіл, слід зробити перерву на три-чотири дні, а потім продовжувати лікування, прикладаючи щодня по три бджоли. За другий курс лікуван¬ня (півтора місяця) хворий повинен одержати отруту приблиз¬но від 140-150 бджіл, тобто всього (за два курси) 180-200 ужа-лень. Якщо після цього не наступить лікування або помітного поліпшення, лікування слід припинити. Тривалість лікуван¬ня можна скоротити більш ніж наполовину, але кількість ужалень при цьому має залишитися колишнім — приблизно 200.
Отримані на пасіці кілька десятків бджіл можуть прожи¬ти у звичайній коробці не більше одного дня. Це, звичайно, заважає багатьом хворим правильно лікуватися, тому що до¬водиться щодня або через день їздити на пасіку за бджолами. Тому деякі хворі встановлюють у себе вдома на горищі або на балконі невеликий вулик із бджолами. Хоча краще все-таки проводити сеанси на стаціонарній пасіці.
Ловити бджолу звичайним анатомічним пінцетом не ре¬комендується, тому що навіть при легкому натисненні бджола випускає отруту значно раніше, ніж її прикладуть до на¬міченої ділянки шкіри.
