Не обійшли своєю увагою лікувальні властивості бджоли¬ної отрути також гомеопати. Ще в середині минулого століття вони успішно застосовували бджолину отруту при ревматиз¬мах і невралгіях. Клінічна медицина теж давно використо¬вує отруту бджіл, і небезуспішно.
Сучасна медична наука продовжує вивчення й застосуван¬ня цього цілющого продукту. Однак його використання в лікувальних цілях, при відсутності в лікарській медицині історичного досвіду народної медицини, вимагає граничної обережності, особливо щодо дітей, людей літнього віку, вагіт- Якщо вас вжалила бджола, необхідно швидко вийняти жало й прикласти до хворого місця ганчірочку, змочену в хо¬лодній воді, змінюючи її кілька разів аж до припинення пе¬чіння. Під дією холоду шкіра стискується, частково викида¬ючи отруту назовні, а вода її змиває. Як тільки жало видалене, щоб уникнути пухлини й для зменшення болю треба вдатися до одного з випробуваних засобів — меду, соку часнику, пет¬рушки або ріпчастої цибулі, рідкого валідолу, спирту, наша¬тирного спирту, сирої картоплі, розчину марганцевокислого калію. У випадку ж масового (багаторазового) ужалення бджо¬лами рекомендується лягти в постіль і прийняти алкоголь (50-70 г 40-градусної горілки або суміш меду з горілкою — 20 г меду на 100 г горілки). При важких формах інтоксикації бджолиною отрутою потрібна допомога лікаря.
Отже, варто пам'ятати завжди, що у великих дозах отру¬та бджоли може викликати важку загальну реакцію, аж до летального результату. Але в терапевтичних дозах вона яв¬ляє собою лікарський засіб при лікуванні різних недуг. Різно¬бічна лікувальна дія на організм людини дозволяє з успіхом застосовувати її при цілому ряді захворювань, у тому числі важких і тривалих, що часом важко піддаються лікуванню іншими засобами й методами.
Лікування бджолиною отрутою не знайшло такого широ¬кого застосування, якого можна було б від нього очікувати. Лікарів апітоксинотерапевтів попросту немає. Школа також відсутня, кілька ентузіастів-лікарів погоду, як кажуть, не роблять. Крім того, значною мірою це пояснюється болючі¬стю ужалень і труднощами дозування отрути, чималою мірою впливає також складність одержання апітоксину. Всі спосо¬би її збирання, що існували до останнього часу, були пов'я¬зані із загибеллю робочих бджіл, так ще в найвідповідальні¬ший період медозбору. Це обмежувало одержання бджолиної отрути. На сьогодні технологія одержання бджолиної отрути на пасіках удосконалена. У ній використовуються прилади й пристрої, які не знижують продуктивність бджолиних сімей.
Для утворення отрути необхідний пилок. Бджоли, вига¬дувані без пилку, її не виробляють. Має значення також пора року. Перші весняні покоління бджіл мають найбільшу1 кіль¬кість отрути, а до осені вона зменшується, узимку ж зали¬шається незмінною. Кількість і якість отрути розрізняють 'також залежно від породи бджіл.
У бджіл, що виходять із чарунок, отрути ще немає, але вже на другий день життя вона починає вироблятися великою й малою залозами. Перша виділяє кислий, друга — лужний сек¬рет. У наступні дні виділення секрету збільшується, і в пері¬од, коли робоча бджола вступає у свої обов'язки охоронця ву¬лика, її отрутовмісний резервуар повністю заповнюється, забезпечуючи їй сторожові функції. Це відбувається між 15 і 20-им днями життя бджоли, коли отрутна залоза містить при¬близно 0,3 мг рідкої отрути, що дорівнює 0,1 мг сухої отрути. Вищу біологічну активність має отрута, зібрана в період най¬більшого медозбору. За сезон від однієї сім'ї можна зібрати 1 г цінної сировини.
У процесі одержання й зберігання апітоксину-сирцю він не повинен погіршували свої фізико-хімічні й біологічні вла¬стивості. Для цього його охороняють від забруднення, дії пря¬мих сонячних променів, нагрівання до температури більше 40 °С. Температура зберігання отрути в холодильниках — від мінус 15 до плюс 2 °С.
Сьогодні фармацевтична промисловість випускає цілий ряд очищених препаратів бджолиної отрути, які можна вво¬дити в організм різними способами (уколи, утирання в шкіру емульсій і мазей із бджолиної отрути, інгаляції, електрофо¬рез і т. д.). Відомі такі лікувальні препарати бджолиної отру¬ти: венопіолін, токсапін, мелісин, апізартрон, вірапін, апіфор, форапін й ін. Залежно від форми виготовлених ліків (мазь, таблетки, розчини) їх застосовують зовнішньо або внутріш¬ньо. Однак введення свіжої отрути при безпосередньому ужа-ленні бджолою дає кращий лікувальний ефект, ніж застосу-ВЙІІНЯ готових препаратів.
Лікування препаратами бджолиної отрути, так само, як і болносереднім ужаленням, варто проводити під спостережен¬ням лікаря.