11 Лютий 2010, 10:54
ПРОЕКТ
Кам’янець-Подільська районна державна
адміністрація
ПРОГРАМА
розвитку бджільництва в господарствах
Кам’янець-Подільського району на 2010- 2015 роки
та до 2020 року.
м. Кам’янець – Подільський
2010 р.
1. Сучасний стан галузі.
Україна – одна з провідних держав світу, яка має розвинене бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, виробництво достатньої кількості меду, воску квіткового пилку прополісу маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфумерно-косметичної й інших галузей та для експортних потреб. У світі Україну визнають як батьківщину культурного бджільництва. Україна входить до п’ятірки країн – найбільших виробників меду.
Бджільництво України має запилювально-медовий напрям, в господарствах усіх форм власності налічується до 3 млн. бджолиних сімей. Щорічне виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств складає від 40 до 60 тис. тонн (об’єм експорту меду – близько 3-5 тис. тонн). Валове виробництво воску-1,2-1,4 тис. тонн. Важливим економічним показником галузі є виробництво додаткових продуктів бджільництва – прополісу, квіткового пилку, маточного молочка, трутневого гомогенату, бджолиної отрути, які є основою виготовлення низки цінних лікувальних препаратів та продуктів харчування. На жаль, виробництво цих продуктів щорічно зменшується через відсутність їх збуту. Окрім медово-запилювального, в галузі бджільництва розрізняють ще такі виробничі напрямки, як:
- медово-товарний;
- запилювальний;
- бджолорозплідницький;
- комплексний.
Пасіки медово-товарного напрямку створюються в районах з достатньо багатою медоносною рослинністю. Бджолозапилення сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 30-60% і навіть вище, залежно від виду рослин та умов запилення. Крім того, підвищується якість плодів та насіння, збільшується їхня натуральна вага.
Підвищення врожайності сільськогосподарських культур при запиленні квіток бджолами в середньому становить: ріпаку – 25-30%, соняшнику – 40, гречки – 41, червоної конюшини – 75, люцерни – 50, баштанових – 60, плодових-65, гірчиці-35-61%. Дослідженнями встановлено, що насіння ентомофільних культур, одержане при запиленні медоносними бджолами, має підвищені господарські корисні якості. Так, у насіння гречки плівчастість зменшується на 2,4%, збільшується кількість сирого протеїну на 0,4%, а енергія проростання – на 17%. В озимого ріпаку при запиленні енергія проростання збільшується на 11-12%, схожість – на 16-20%, наявність жирів – на 4-5%. При перехресному запиленні збільшується вага яблук на 26%, зав’язуваність плодів – у 5,5 разів, а збереженість зав’язі – на 3,3% порівняно з їхнім самозапиленням. Виходячи з вищесказаного та з досвіду зарубіжних країн, бджолозапилення повинно бути узаконеним агрономічним прийомом технології вирощування сільськогосподарських культур.
2. Мета та основні завдання Програми
Головною метою Програми являється подальший розвиток бджільництва в господарствах усіх форм власності за рахунок:
- розширення пасік сільськогосподарських підприємств та фізичних осіб;
- нарощення обсягів виробництва такої цінної продукції , як мед , прополіс, квітковий пилок, бджолинної отрути, маточне молочко;
- підвищення урожайності сільськогосподарських культур;
- створення додатково робочих місць.
3. Ключові проблеми у виконанні Програми
В Україні, можна сказати, майже зовсім відсутній експорт медової продукції, хоча попит світового ринку на мед поки що не задоволений і зростає. Більшість країн світу попит на мед задоволити не має можливості із-за відсутності медозбору. Ринкова ніша в продукції бджільництва поки що не заповнена. Як показують дослідження, споживання меду в Україні на 1 людину на рік складає – 1,2 кг. Більше споживають такі країни як Греція (1,4кг.), Австрія (1,6кг.), Німеччина (1,1кг.). Слід відмітити, що Україна споживає свій мед, тоді як Австрія імпортує 31% меду, Німеччина -83%, Японія, в якій споживається 0,3кг меду на 1 людину імпортує 93% меду, і тільки 7% складає власне виробництво. В Україні ринок організованого збуту продукції бджільництва не діє. В силу цих обставин пасічники мало зацікавлені у збільшенні обсягів виробництва продукції бджільництва, що приводить до:
- різкого скорочення бджолинних сімей в сільськогосподарських підприємствах і приватних господарствах громадян;
- зменшення обсягів виробництва продукції бджільництва;
- втрата ринку збуту продукції бджільництва;
- зменшення кормової бази для бджіл у зв’язку зі зменшенням посівних площ люцерни, експарцету, фацелії;
- відсутність взаємодії між галуззю бджільництва та харчовою, фармацевтичною, парфюмерно-косметичною галузями з метою більш глибокої переробки кінцевого продукту;
- проблеми зі збутом продукції;
- низький рівень заробітної плати.
4.Основні завдання Програми
Однією з вагомих причин стимулювання розвитку галузі бджільництва являється:
- нарощування темпів загальної кількості бджолинних сімей, що забезпечить ефективне запилення ентомофільних сільськогосподарських культур;
- загальний економічним ріст виробництва у сільському господарстві розширення посіву площ ентомофільних культур;
- розширення єдиної системи племінної служби у бджільництві, спроможної забезпечити потребу пасік у високоякісному чистопородному племінному матеріалі;
- забезпечення ветеринарними препаратами для боротьби з хворобами і шкідниками бджіл;
- створити умови щодо вирішення проблеми закупівлі та реалізації продукції бджільництва;
- забезпечити прискорений розвиток галузі бджільництва за рахунок великотоварних господарств району та малих бджолинних ферм;
- забезпечити розвиток бджільництва за рахунок створення пасік у
сільськогосподарських підприємствах району, в кожному сільгосппідприємстві завести пасіки, на яких утримувати не менше як 20 бджолосімей;
- розширити мережу племінних пасік в приватних господарствах громадян, щоб забезпечити племінним матеріалом товарні господарства;
- налагодити взаємозв’язок зі спорідненими й обслуговуючими галузями на підставі взаємовигідних економічних відносин та паритету цін;
- забезпечити збільшення робочих місць за рахунок створення фермерських господарств з розведення бджіл.
5. Основні заходи та механізми реалізації програми
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення сільськогосподарських культур складає 90% від усіх прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм фінансування на розвиток галузі бджільництва, а саме:
- для нарощування загальної кількості бджолинних сімей та покращення воскового балансу пасік на певний період обмежити вивіз воску за кордон;
- з метою покращення кормової бази бджільництва та враховуючи користь,
яку приносять бджоли при запиленні сільськогосподарських культур, в сівозміни включати посіви медоносних культур з розрахунку не менше 20 гектарів на 100 бджолинних сімей;
- надавати фінансову підтримку приватним господарствам громадян для
закупівлі кормів та обладнання на пасіку;
- за фінансового сприяння держави забезпечити закупку меду у пасічників
бджолооб’єднаннями і спілками пасічників;
- ширше включати в споживчий кошик населення ( особливо в дитячих
дошкільних закладах) мед та інші продукти бджільництва;
- вести широку рекламну діяльність про користь використання меду з
харчовими та лікарськими цілями;
- запровадити в практику проведення в районі та місті спілкою пасічників
та навчальними закладами медові ярмарки або свята меду, на яких громадяни міста мали б можливість закуповувати бажану продукцію, що в значній мірі вирішить проблему реалізації продукції бджільництва;
- службі ветеринарної медицини зменшити фінансовий прес щодо
ветеринарних послуг, аналізів тощо;
- з метою одержання високоякісної та екологічно чистої продукції
бджільництва передбачити використання в технологічних процесах при проведені лікувально-профілактичних заходів, препаратів виготовлених на основі фітосиро-вини та зведення до мінімуму використання антибіотиків;
- розвиток такої галузі як – апітерапія, що сприятиме підвищенню рента-
бельності бджільництва, оскільки буде замовлення пасічникам на додаткову продукцію- маточне молочко, пилок, пергу.
6. Організація ринку
Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу до свого розвитку, взаємозв’язку з спорідненими й обслуговуючими галузями. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку даної галузі в господарствах з різними формами власності та видами господарювання- у державних, колективних сільськогоспо-дарських підприємствах, агропромислових об’єднаннях, фермерських і селянських господарствах. Для успішного розвитку галузі бджільництва та вирішення поставлених завдань, необхідно сприяти унормуванню договірної бази відносин між товаровиробниками та споживачами бджолопродукції в умовах партнерської діяльності, стабілізувати ціни на мед та іншу продукцію бджільництва.
Оптова ціна меду повинна становити не менше 60 грн. за 1 кілограм. Щодо іншої продукції бджільництва, то рекомендується застосовувати перевідні коефіцієнти.
Для прозорої конкуренції на ринку сировини створювати кооперативи по заготівлі та реалізації продукції бджільництва.
7. Важелі збільшення притоку інвестицій
За своїми особливостями бджільництво знаходиться ближче до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку галузі бджільництва в країні за останні 10-15 років засвідчує, що приріст бджолосімей спостерігається здебільшого за рахунок приватного сектора, де утримується в даний час 90% бджолинних сімей.
Водночас, проблема необхідності збільшення бджолинних сімей існує в усьому світі і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка протягом попередніх років здійснювалась на розвиток та селекцію. В останні роки державна підтримка на розвиток галузі бджільництва не передбачалась, що призвело до зменшення чисельності бджолосімей в сільськогосподарських підприємствах та приватних осіб. Це тісно пов’язано з високими цінами на цукор – основний корм для бджіл. Одним із основних і ефективних прийомів сприяння розвитку галузі бджільництва є:
- бджолозапилення обов’язковим елементом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур;
- задля нарощування загальної кількості бджолинних сімей та покращення воскового балансу пасік на декілька років обмежити вивіз воску за кордон;
- для покращення кормової бази розширити площі посіву медоносних культур;
- пріоритетним напрямком розвитку галузі бджільництва, вважати надання фінансової підтримки господарствам усіх форм власності на забезпечення функціонування пасік;
- пільгове кредитування великотоварним господарствам з розведення бджіл, бджолопасік приватних господарств на придбання техніки для кочівлі бджіл, племінного матеріалу, бджолинного реманенту будівництва зимівників;
- передбачити у районному бюджеті фінансову підтримку на розвиток пасік в розмірі 10 грн. за одну наявну бджолинну сім’ю;
8.Організаційні заходи
Сприяти організаційному формуванню великотоварних господарств сільгосппідприємств, фермерських господарств, кооперативів по розведенню бджіл.
Впровадити чистопородне розведення бджіл української степової породи та створення нових типів і ліній у базових господарствах на основі сучасних розробок селекції і генетики.
Сприяти розширенню виробництва продукції бджільництва в приватних господарствах громадян , що дасть можливість забезпечити одержання високоякісної, екологічно чистої та безпечної для здоров’я людини продукції бджільництва.
Сформувати базу по реалізації продукції бджільництва. Стимулювати розвиток бджільництва шляхом фінансової підтримки на закупівлю племінного матеріалу.
Стимулювати створення племінних пасік в господарствах усіх форм власності в районі.
9. Кормозабезпечення
Важливою умовою розвитку галузі бджільництва є створення належної кормової бази в господарствах усіх форм власності у районі.
Для забезпечення бджолинних сімей кормом, в структурі посівних площ кормових культур необхідно більше уваги приділяти висіву еспарцету, конюшини червоної, люцерни та медоносних культур, меліси, фацеліі.
Слід доцільним вважати кочівлю бджіл та розміщення пасік поблизу площ посіву ентомофільних культур протягом усього літнього періоду, що забезпечить збільшення медозбору та виробництво товарного меду.
На період зимівлі на корм старатись максимально використовувати тільки мед.
10. Технічне та технологічне забезпечення галузі
У ході виконання Програми здійснювати технічне та технологічне забезпечення галузі бджільництва на основі новітніх технологій.
В попередні роки необхідний реманент для бджільництва в основному постачався з Росії. Щодо ситуації в даний час, то необхідно відмітити, що виробництво та забезпечення реманентом пасічників можна сказати повністю задовільне. В Україні успішно працюють фірми, які виробляють необхідний реманент для пасік ( платформи для кочівлі бджіл, медогонки, воскотопки, вулики та інший дрібний інвентар).
Необхідне фінансове сприяння випуску новітнього технологічного обладнання, яке б відповідало світовим вимогам.
11. Ветеринарне забезпечення
З метою успішного ведення галузі бджільництва, необхідно більше уваги приділяти ветеринарному обслуговуванню пасік в господарствах усіх форм власності. Ветеринарне забезпечення галузі в Україні забезпечує інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицинии ( м. Харків) та державне підприємство "Скіф”. В цілому ветеринарне забезпечення иожна вважати достатнім, проте пасічники практикують закуповувати лікувальні препарати імпортного виробництва, оскільки намагаються вибрати з -поміж усіх препаратів найефективніші.
Необхідно забезпечити проведення регулярних профілактичних заходів в господарствах усіх форм власності, направлених на збереження пасік.
Передбачити комплексними планами по боротьбі з захворюваннями бджіл заходи на недопущення різного роду захворювань в господарствах усіх форм власності.
При проведені лікувально-профілактичних заходів, з метою одержання високоякісної та екологічно чистої продукції бджільництва, в технологічних процесах передбачити використання препаратів виготовлених на основі фітосировини та зведення до мінімуму використання антибіотиків.
12.Організаційне, навчально-наукове, інформаційне та ярмаркове забезпечення Програми
На весь період виконання Програми необхідно дотримуватись слідуючих напрямків:
- організаційного - роз’яснювати необхідність створення кооперативів, спілок, комунальних підприємств, через які необхідно реалізовувати продукцію та сировину галузі бжільництва
- технологічного – навчати системам утримання, розведення бджіл, що відповідає вимогам ведення бджільництва в сільськогосподарських підприємствах та приватних господарствах громадян;
- екологічного – впроваджувати системи ведення галузі, які б забезпечили виробництво екологічно чистої продукції бджільництва;
- економічного – впровадити умови прибуткового ведення галузі;
- юридичного – роз’яснення чинного законодавства, щодо ведення відповідної галузі при вступі України в СОТ.
Необхідно проводити роботу по підготовці спеціалістів сільськогосподарських підприємств зайнятих у веденні бджільництва, організовувати навчання приватних підприємців та фізичних осіб, які займаються розведенням бджіл способам їх утримання.
13. Законодавчо-нормативне забезпечення
Законодавчо- нормативне забезпечення галузі бджільництва буде здійснюватися шляхом внесенням змін до законодавчих та нормативно-правових актів та створення сприятливих умов розвитку бджільництва.
14. Орієнтовані обсяги та джерела фінансування
Фінансова підтримка виконання Програми буде здійснюватися шляхом удосконалення механізмів підтримки галузі за рахунок коштів державного бюджету та коштів місцевого бюджету на:
- надання фінансової підтримки господарствам усіх форм власності зайнятих розведенням бджіл, за наявні бджолосім’ї – 100 тис. грн ( з розрахунку -20грн. за 1 бджолинну сім’ю);
- на придбання племінного матеріалу -30 тис.грн.
15. Очікувані результати виконання Програми
Виконання даної Програми буде сприяти подальшому розвитку галузі бджільництва, забезпечить нарощення обсягів виробництва та реалізації таких важливих та життєвонеобхідних продуктів як мед, пилок, віск , прополіс.
РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Програми розвитку бджільництва на період 2010 – 2015 та до 2020 року.
( тис. грн.)
Обсяг коштів які пропонується залучити для виконання програми Етапи виконання програми Усього витрат на виконання програми.
І етап ІІ етап
2010 -2015 рік 2016 -2020 рік
Обсяг ресурсів усього 75 100 175
Придбання обладнання для пасіки 25 20 45
Придбання племінного матеріалу дбжіл 15 15 30
Кошти місцевого бюджету 50 80 130
Надання фінансової підтримки сільгосппідприємствам та фізичним особам – підприємцям за наявні бджолосім’ї (з розрахунку – 20грн. за наявну бджолосім’ю на 1 січня поточного року ) 35 65 100
Придбання племінного матеріалу дбжіл 15 15 30
Інші джерела фінансування 25 20 45
|
