Медоносні бджоли і їх місце в твариному світі

Твариний світ землі надзвичайно різноманітний. Бджли відносятся по своїй природі до членистоногих, класу комах, підряду перетинчато крилих, сімейству бджолиних, рід бджіл, вид медоносних бджіл.
Вид медоносної бджол включає в себе чотири види: велика індійська бджола, малих індійських бджіл ( чи просто індійських бджіл), карликових бджіл, медоносні бджоли. Ще людиною було створено також суміш африкансьокої та мексиканської бджоли які отримали назву бджоли вбивці, в них коли вони відчувають запах яду бджолиного вони всією сімєю нападаютьна тварину яку вжалили і жалятьдотих пір доки тварина не помре.
Великі індійські бджоли, як і карликові тобто малі індійські бджоли, живут в дикому стані в Індії, Індо-Китаї, на островах Шрі-Ланка, Ява, Філіпінські острови, не піддаються одомашненю.
Великі індійські бджоли значно більші за розмірами ніж медоносні бджоли. Матки великих індійських бджіл досягають розмірів в довжину 26-37мм  
а робочі бджоли 15-16мм. Вони будують лише один сот довжиною до 60 см, причіплюючи його до дерева , гіляки чи в розщелині скали. Число комірок на соті досягає 600, причому бджолині та трутневі комірки мають однаковий розмір. Маточники, як і комірки трутнів мають шестигранну форму і відстроюються в одній площинні з іншими комірками.
В карликових бджіл робочі бджоли мають в довжину 7-8мм, трутні 12мм, матки 13мм. Бджоли цьго виду також будують один невеликий стільник (до 15см в довжину). Трутневі комірки маютьциліндричну форму; маточники одиночні, прикріплюються по краях сотів.
Малі індійські бжоли поширені в Індії, Китаї, Японії, Росії на далекму сході, переважно в дикму стані. Цей вид вже піддається одомашненю, но з великим труднощами. Робочі бджоли цього виду медоносних бджіл малих розмірів – від 8 до 11мм в довжину. Вони будують декілька сотів. Маточники закладають одиночні, по краях сотів.