Місцеве бджільництво отримало додатковий імпульс до розвитку. На цей раз двигуном стали ізраїльські фахівці Борис Якобсон і представник Мінсільгоспу та розвитку Ізраїлю Ешаяху Штерн. За їхніми словами, Азербайджан має гарні можливості для експорту природного бджолиного меду. Просто треба встигати за науковими нововведеннями й удосконалюватися за допомогою семінарів, обміну досвідом. Саме такого роду семінар для азербайджанських бджолярів був проведений в понеділок, - повідомляється в інформації на сайті фонду заохочення експорту та інвестицій Азербайджану (Azpromo). Цю організацію на семінарі представляла місцевий фахівець Гюльшан Рзаєва, ознайомив іноземних гостей з історією та перспективами азербайджанського бджільництва. У роботі семінару взяли участь 20 досвідчених бджолярів з усіх регіонів країни. Єдина умова їхньої участі - щорічне виробництво 1,5 тонни меду, наявність 150 і більше бджолиних сімей і досвід їх розведення не менше 15 років.Ізраїльські фахівці ознайомилися на місцях з діяльністю місцевих бджолярів. райони для ознайомлення з господарством де
... Читати далі »
Останнім
часом все частіше можна почути термін «діастаза», «діастазне число»
від покупців меду, а частіше, від продавців фальсифікованих медів. ... Читати далі »
По наблюдениям пчеловодов, немалый интерес представляет направление полета уходящих роев.
Примерно половина из них уходит от пасеки в юго-западном направлении,
свыше 16% — в южном, около 11% — в западном, примерно 8% — в
юго-восточном, остальные в других направлениях.
Кроме того, пчелы обладают высоким положительным термотропизмом. С
юга и особенно с юго-запада чаще всего дует теплый и влажный ветер.
Видимо, в том числе и поэтому рои охотнее расселяются в юго-западном и
южном направлениях.
А.Г. Семенов заметил, что 87% роев при его многолетних наблюдениях
летели против ветра, а при безветренной погоде или слабом ветре шли в
развешанные ловушки. Есть определенные закономерности расселения
пчел. Если на пасеке более 10—12 семей, бродячие рои туда не идут, хотя
на ней расставлены десятки пустых ульев. Исключение с
... Читати далі »
Толщина сотов,
предназначенных для выращивания расплода, постоянная и составляет 24-25
мм. Между сотами пчелы оставляют 10-12 мм свободного пространства —
улочку. При таком расстоянии они могут работать на обеих сторонах сота,
не мешая друг другу. Значительного увеличения или уменьшения этого
параметра быть не должно. Так, в увеличенных улочках пчелы всегда строят
«языки» новых сотов. Чаще всего наибольшее расстояние, оставляемое
пчелами между краями соседних сотов, равно 35 мм (допустимое отклонение в
сторону уменьшения не более 3 мм). В верхней части сотов, где, как
правило, складывается мед, пчелы удлиняют стенки ячеек. В результате
улочка в этом месте сокращается до 5 мм, что достаточно для
... Читати далі »
Карпатские пчелы за
относительно короткий период пристального изучения завоевали симпатию
многих пчеловодов и стали массово использоваться на пасеках почти всех
республик бывшего Советского Союза. Сейчас возникли таможенные проблемы
поставки маток и пакетов пчел с Украины в другие государства, поэтому
сократился данный вид экспорта. Однако пчеловоды, оценившие качества
чистопородных карпатских пчел, преодолевают все преграды и продолжают
приобретать пакеты и маток с пасек Закарпатья и из других западных
областей Украины.
Наряду с этим в последние 15
лет с выгодой начали разводить карпаток пчеловоды Венгрии, Чехии,
Словакии и особенно Польши, где в основном распространены краинские
пчелы. Более того, отселекти
... Читати далі »
Бджільництво посідало важливе місце в господарстві населення України здавніх-давен. Це засвідчує широке використання меду і в календарній та родинній обрядовості українців, слов'ян загалом, а також виготовлених з нього напоїв. Доказом цього є і той факт, що майже впродовж усього Середньовіччя селяни сплачували данину медом і воском.
Книги є важливим фактором при вивчені бджільництва, а тому пропонуємо вашій увазі збірку книг що стануть вам корисними, силки прямі без реєстрації та смс качаємо та підвищуєм свою кваліфікацію приємного вам читання і гарних вам медів .(для того щоб більше мати книг користим буде зареєструватись на порталі)
Житель Білокриниці Анатолій Щирба народився у родині
бджолярів. Унікальне ремесло передали йому дід Єфрем та батько Дмитро.
Згодом він сам завоював великий авторитет серед пасічників.
- Анатолію Дмитровичу, розкажіть, будь ласка, про ваші перші шляхи у сімействі пасічників…
- Ще у 1937 році дід Єфрем Варфоломійович мав 10 вуликів із
бджолосім’ями. У батька Дмитра Єфремовича перший вулик з’явився в 1948
році і я вже з 6-річного віку ходив з ним на пасіку. Він виймав рамки,
обтрушував їх, качав мед, а я старанно допомагав, чим міг.
Вітаємо Вас з Різдвом Христовим та Новим 2012 роком!
Хай почнеться міцним кроком
До нових життя висот ...
Прибутками на рахунку в банку
Щоб вистачало і на бізнес, і на рекламку.
Принесе в ділах він згоду
Всьому нашому народу,
В особистому житті – багато щастя
Хай задумане – все вдасться.
І продовжить на багато літ
Запалене в душах світло
Надії, любові й добра
Що принесе в кожну оселю багато тепла!
Ученые поняли, как именно из личинки пчелы развивается пчелиная матка. Они выявили все белки, участвующие в ее «короновании».
В улье медоносной пчелы королева (матка) развивается из той же личинки, что и рабочие пчелы. Но по строению тела и по физиологии она радикально от них отличается. Это полноценная самка, ее предназначение – откладывать яйца для пополнения пчелиной семьи. В то же время, рабочие пчелы – это недоразвитые самки, не способные к размножению.
королева (справа) вырастает на другом корме, чем рабочая пчела (слева)
Биологи знают, что пчелиная матка развивается только из той личинки, которую рабочие пчелы кормят особо питательным веществом под названием «королевское желе» (royal jelly). Но молекулярный путь, который приводит от особой диеты к «короне» до сих пор был ученым неизвестен. Этот путь распознали исследователи из Университета Аризоны, опубликовав свои результаты в журнале Journal of Experimental Biology.
За їхніми словами, Азербайджан має гарні можливості для експорту природного бджолиного меду. Просто треба встигати за науковими нововведеннями й удосконалюватися за допомогою семінарів, обміну досвідом. Саме такого роду семінар для азербайджанських бджолярів був проведений в понеділок, - повідомляється в інформації на сайті фонду заохочення експорту та інвестицій Азербайджану (Azpromo). Цю організацію на семінарі представляла місцевий фахівець Гюльшан Рзаєва, ознайомив іноземних гостей з історією та перспективами азербайджанського бджільництва.
- Анатолію Дмитровичу, розкажіть, будь ласка, про ваші перші шляхи у сімействі пасічників…
